ПРОМИГТІТИ, тить. Док. до мигтіти. Швидко-швиденько бігли коні, — тільки в очах усе теє промигтіло (Марко Вовчок, I, 1955, 118); Два рідні брати стояли один проти одного, як чужі. Один полонений, другий вільний. Але в їх серцях забилося щось рідне. В головах промигтіли давні-давні спогади (Мирослав Ірчан, II, 1958, 28).
ПРОМИГТІТИ
Тлумачення слова