ПРОМУШТРУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Док. до муштрувати 1. [Жандарм:] Як чоловіка в війську промуштрували та по босняцьких горах прогонили,.. то куди вже йому давні любощі згадувати (Іван Франко, IX, 1952, 107).
2. Муштрувати якийсь час. Вранці-рано піде [Максим] на учення; промуштрують їх — геть уже сонечко підоб’ється (Панас Мирний, II, 1954, 121).