ПРОМОВИСТО. Присл. до промовистий. — Товариші, — сказав генерал, і це прекрасне слово промовисто прозвучало на площі маленького німецького містечка (Вадим Собко, Серце, 1952, 185); — Могло бути гірше! — весело вигукнув підполковник, промовисто поглядаючи на будиночки (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 63); Промовисто звучать показники виробничих перемог минулої п’ятирічки (Вечірній Київ, 18.II 1971, 2).
ПРОМОВИСТО
Тлумачення слова