ПРОМО́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до промовця і промовляння. І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощах логіки й казуїстики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 152).
ПРОМОВНИЦЬКИЙ
Тлумачення слова