ПРОМО́ВКА, и, жін. Розмова, бесіда. — От тобі на! — сказала Онися, заглядаючи в вікно, — за вовка промовка, а вовк у хату (Нечуй-Левицький, III, 1956, 14);
// Те саме, що примовка. Отак на всі лади вигукуючи промовку Федора Федосійовича, хлопець благополучно зійшов і додолу (Іван І. Волошин, Наддніпрянські висоти, 1953, 28).
ПРОМОВКА
Тлумачення слова