ПРОМО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до промочити. Ринка, вся промочена салом, зайнялась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 304); — Ото буде страва… Мадлена порозкошує! — весело промовила Жабі до промоченого тузлуком пакунка (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 22).
ПРОМОЧЕНИЙ
Тлумачення слова