ПРОМКНУТИСЯ

ПРОМКНУ́ТИСЯ, нуся, нешся, док., у що, розм. Долаючи перешкоди, пробиватися, проникати, пробиратися куди-небудь. В тій заметні Мартоха, швиденько ткнувши Гапку на руки сусідці-кумі, промкнулася в двері повз Качковського (Леся Українка, III, 1952, 673); Недурно говорив їй Петро, що з моря не промкнутися у Босфор, хіба що висісти десь осторонь та обійти його форти (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 231); Коли який меткий промінчик В його [лісу] пітьму й промкнеться, то раптово Загубиться, як голка у соломі (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 210).