ПРОМКНУ́ТИ, ну, неш, док., перех., розм., рідко.
1. Пройти, проникнути крізь що-небудь; пронизати. Світ Місяця облив їх [русалок] білі лиця, сині очі та русі, довгі коси, промкнув наскрізь тонку прозору білу одежу (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 11).
2. перен. Зрозуміти, осягнути щось, дізнатися про кого-, що-небудь. Ти хіба промкнеш чоловіка, чи п’яниця він, чи ні (Словник Грінченка).