ПРОМІНЯСТИЙ

ПРОМІНЯ́СТИЙ, а, е, розм. Те саме, що променистий 1, 2. Навкруги тиша; скрізь ясно; з поля вітерець віє; з гаїв холодок дише; десь-то вода гучить; а високо над усім грає-сяє вишнє проміняєте сонечко… (Марко Вовчок, I, 1955, 142); Пан принципал вийшов веселий, майже промінястий, а в руках держав якийсь папір з величезною печаткою (Іван Франко, III, 1950, 193); З-за гори скокнула невеличка іскорка серед рожевого сяйва й довгою промінястою стрілою перетяла увесь степ (Панас Мирний, IV, 1955, 308).