ПРОМЕРЗЛИЙ

ПРОМЕ́РЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до промерзнути, промерзти. З ополонок глибоко промерзлих річок клуботіла пара, неначе дим (Олександр Довженко, I, 1958, 471); Вона добула з клунка свій же домашній, тільки наскрізь промерзлий, аж іскристий з морозу окраєць (Олесь Гончар, II, 1959, 141); Якоюсь убогою, жалюгідною, зсутуленою і голодною здалася йому [Сеспелю] художня школа, глянула на нього сліпими, промерзлими наскрізь вікнами (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 260); Зогріло [сонце] нас, таки промерзлих трохи (Максим Рильський, I, 1956, 312).