ПРОМЕРЕ́ЖАТИ, аю, аєш і ПРОМЕРЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех.
1. Док. до мережати, мережити. Будучи вже важко хворим, Павло Григорович [Тичина] переклав ще кілька віршів Хузангая. Невдовзі вони були надруковані в газеті «Літературна Україна» — і це чи не востаннє його перо промережило поетичні рядки (Радянське літературознавство, 1, 1971, 82).
2. Мережати, мережити (у 2, 3 знач.) якийсь час. Уже два года промережав, І третій в добрий час почну (Тарас Шевченко, II, 1963, 186).