ПРОМЕНИСТО. Присл. до променистий 1,2. Гордо, пишно, променисто Золотії світять зорі (Леся Українка, I, 1951, 372); Сизов — комсомолець! Огнем золотим Значок його сяє з грудей променисто! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 230); Нахилялось близько до мене тепле обличчя разом з парою променисто-цікавих очей (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 246); Очі звузилися, а од них до скронь — зморшки променисто (Андрій Головко, I, 1957, 211).
ПРОМЕНИСТО
Тлумачення слова