ПРОМАРУДИТИСЯ

ПРОМАРУДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. Марудитися якийсь час. В стельмашні він поставив її [гармату] на дерев’яний хід, а ковалі довго промарудились біля замка, в якому не було ролика, що відтягує ударний механізм, потім до замка уміло приклепали чималу залізяку (Михайло Стельмах, II, 1962, 191); Копистка зостався в конторі сам і «героїчно» промарудився без малого годину (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 35); Добрих три-чотири години промарудилася там [у бібліотеці] Сахно серед книжок і викладок, аж поки вправний лакей покликав її обідати (Юрій Смолич, I, 1958, 87).