ПРОМАНІ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех., розм.
1. Побити кого-небудь. Я його добре проманіжив — знатиме, як мене займати (Словник Грінченка).
2. Протомити, вимучити кого-небудь, примусивши довго чекати, протримавши десь багато часу. Це вона його проманіжила цілу ніч на лавочці у себе під тином (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 188).