ПРОЛО́МИНА, и, жін., розм. Те саме, що пролом 2. От вовк повернувсь другим боком, усунув хвоста в ту проломину та ляп, ляп хвостом (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 244); Велетенські руйновища гідроспоруди, пороги, люте ревіння води крізь проломини в греблі — все це треба було зафільмувати [зняти], сама історія замовляла той кінодокумент (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 15).
ПРОЛОМИНА
Тлумачення слова