ПРОЛІСКОВИЙ

ПРО́ЛІСКОВИЙ, а, е. Прикм. до проліска і пролісок 1. Я — перша квіточка весни, Я пролісковий цвіт. Я пережив зимові сни І знов родивсь на світ (Марія Познанська, Ми зростаєм.., 1960, 36);
//  Який має колір проліски, проліска. Подруги вели між собою розмову, що пролісковий цвіт молодить і що наші вишивальниці полюбляють ясні барви (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 21); Помовчала [Тетяна Павлівна] хвилину і обережно запитала: — Ти любиш кого, Марійко? — звела на неї свої глибокі проліскові очі (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 358).