ПРОЛЕТАРІА́Т, у, чол.
1. У капіталістичному суспільстві — клас найманих робітників, позбавлених власності на засоби виробництва і внаслідок цього змушених продавати свою робочу силу капіталістам. ..суспільство все більше й більше розколюється на два великі ворожі табори, на два великі класи, які стоять один проти одного, — буржуазію і пролетаріат (Маніфест комуністичної партії, 1963, 31); [Ленін:] Маркс і Енгельс вчили пролетаріат — оборона є смерть збройного повстання (Олександр Корнійчук, I, 1955, 195).
▲ Диктатура пролетаріату див. диктатура.
2. збірн., заст. Особи, належні до цього класу. Стефаник малює сільський пролетаріат або стан, близький до повної пролетаризації (Леся Українка, VIII, 1965, 260).