ПРОКИПАТИ, ає, недок., ПРОКИПІТИ, пить, док.
1. тільки док. Кипіти якийсь час, доходячи до готовності. Згодом, коли все це добре прокипіло, вкинув [Іван] порізану довгими шматочками рибу (Петро Колесник, Терен.., 1959, 39).
2. чим. Насичуватися, просякати чимсь. На будові у нього місце не те що тепленьке, а просто-таки гаряче, в одягу в тіло в’їлася пилюка степова, майка на широких плечах прокипіла сіллю, потом, мазутом… (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 270).