ПРОКУЛЬТИВО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прокультивувати;
// прокультивовано, безос. присудк. сл. Восени воду із ставків було випущено. Їх ложа прокультивовано, щоб краще підготувати ґрунт (Вечірній Київ, 4.III 1961, 4).
ПРОКУЛЬТИВОВАНИЙ
Тлумачення слова