ПРОКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прокрутити. З одного боку [коридора], десь далеко-далеко в куточку вгорі, блимало невеличке кругле віконце, ніби прокручене свердлом-лопатнем у товстій стіні (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 11); — Ти березового соку не хочеш? Отам, — він кивнув на левади, де поміж вільхами біліли берези, — у мене й дірочки прокручені є (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 43).
ПРОКРУЧЕНИЙ
Тлумачення слова