ПРОКРЕ́СЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ПРОКРЕ́СЛИТИСЯ, иться, док., рідко.
1. Ставати видним, помітним, різко виділятися на тлі чого-небудь; окреслюватися. Він [літак] швидко набрав височінь, виразно прокреслюючись на тлі темної хмари, зробив коло над аеродромом і ліг курсом на схід (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 500).
2. тільки недок. Пас. до прокреслювати 1. Контури майбутньої фрески прокреслювалися чим-небудь гострим по свіжій штукатурці (Павло Загребельний, Диво, 1968, 470).