ПРОКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прокувати 1. Різальний інструмент, виготовлений з добре прокованої сталі, має більшу стійкість, ніж різальний інструмент, виготовлений з гарячекатаної сталі (Технологія різального інструмента, 1959, 82); Прокована крича [криця] захолонула, і її вкинули до горна і знову почали підігрівати (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 452); * Образно. Ти [українська мова] у мені із кореня — Полем мені наговорена, Дзвоном коси прокована, В чистій воді смакована (Валентин Бичко, Простота, 1963, 39).
ПРОКОВАНИЙ
Тлумачення слова