ПРОКО́РМ, у, чол., розм. Дія за значенням прокормити, прокормлювати і прокормитися, прокорм лишатися. Князеві належить данина для прокорму дружин і челяді (Павло Загребельний, Диво, 1968, 218); Було багато діла в маленькому хазяйстві.. — запасти дров, піймати рибину на Росі, вбити зайця на прокорм… (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 258).
ПРОКОРМ
Тлумачення слова