ПРОКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прокопати. Через вузьку пересип скрізь були прокопані єрики, цебто канави (Нечуй-Левицький, II, 1956, 226); Корній спустив лопату в прокопаний рівчак. Він був завглибшки з пів-аршина (Борис Грінченко, I, 1963, 418); Прокопаний од Волхова каналець.. постачав необхідну тут воду (Павло Загребельний, Диво, 1968, 233).
ПРОКОПАНИЙ
Тлумачення слова