ПРОКОП

ПРОКО́П, у, чол.

1. Дія за значенням прокопати, прокопувати.

2. Прокопаний отвір, заглиблення, прохід і т. ін. Краплі крові.. на камені, в темнім прокопі виглядали, мов чорні голови залізних гвоздів (Іван Франко, V, 1951, 267).