ПРОКОЛИВА́ТИ, аю, аєш, розм. Док. до коливати 2. Проти них бігла білява панна під широким брилем. Ледве встигла проколивати повз них.., а вже Мартині щоки залляв густий рум’янець (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 298).
ПРОКОЛИВАТИ
Тлумачення слова
ПРОКОЛИВА́ТИ, аю, аєш, розм. Док. до коливати 2. Проти них бігла білява панна під широким брилем. Ледве встигла проколивати повз них.., а вже Мартині щоки залляв густий рум’янець (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 298).