ПРОКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКОЛУПА́ТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Колупаючи, проникати всередину чого-небудь, робити отвір у чомусь. Галаганчик вибрав зручну хвилину і гвіздком проколупав у лантусі дірку .. З дірочки цівочкою посипався блискучий пісок (Олесь Донченко, VI, 1957, 108).
2. тільки док., також без додатка. Колупати (у 1, 2 знач.) якийсь час.