ПРОКОЛУ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проколупати;
// проколупано, безос. присудк. сл. Лежить він [м’яч] спокійно, Ні скок, ані скік: У нього гвіздком Проколупано бік (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 37).
ПРОКОЛУПАНИЙ
Тлумачення слова
ПРОКОЛУ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проколупати;
// проколупано, безос. присудк. сл. Лежить він [м’яч] спокійно, Ні скок, ані скік: У нього гвіздком Проколупано бік (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 37).