ПРОХУРКОТІ́ТИ, тить, док., розм.
1. Док. до хуркотіти. Звилась з окопів ракета, прохуркотіла над ними, потріскуючи й розсипаючи сліпучі бризки (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 146).
2. Хуркотіти якийсь час.
ПРОХУРКОТІ́ТИ, тить, док., розм.
1. Док. до хуркотіти. Звилась з окопів ракета, прохуркотіла над ними, потріскуючи й розсипаючи сліпучі бризки (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 146).
2. Хуркотіти якийсь час.