ПРОХО́ДОМ, присл., розм. По дорозі, мимохідь. Тут би вони й стали його розпитувати, чи тут проходом, чи постоєм? (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 17); — Може, вони [козаки] в інше місце, та тільки проходом пройшли через Князівку? (Андрій Головко, II, 1957, 295).
ПРОХОДОМ
Тлумачення слова