ПРОКА́ТНИК, а, чол., спец. Той, хто виготовляє щось прокатуванням (див. прокатування 2); фахівець з прокатування. Батько Танин працює прокатником на заводі (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 56); Чуєш, прокатнику, як підбирається до тебе запитання: чи готовий ти будеш прийняти таку масу металу, щоб перетворити його на прокат (Радянська Україна, 15.VI 1959, 2).
ПРОКАТНИК
Тлумачення слова