ПРОЇДАТИ, аю, аєш, недок., ПРОЇСТИ, їм, їси, док., перех.
1. Споживаючи що-небудь як їжу, робити у ньому отвір;
// Робити у чомусь отвір, прокушуючи, прогризаючи, прокльовуючи (про комах, птахів і т. ін.). Проїв [вовк] дірку у бичка, з середини все виїв, а туди горобців напустив (Український дитячий фольклор, 1962, 113);
// перен. Просочуючись крізь що-небудь або роз’їдаючи щось, утворювати отвори, дірки. Панич на дикі їде влови, І вже чепрак його шовковий Гризучий проїдає піт (Максим Рильський, II, 1956, 60); Хоч по капельці дощик крапа на камінь, а таки проїсть його (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 467); Міцні залізні штаби.. іржа проїла (Панас Мирний, IV, 1955, 16);
// Завдавати ран. Шнури, котрії йому тіло проїли, не пускали його ані до життя, ані до смерті! (Іван Франко, VIII, 1952, 190);
// перен. Мучити, не давати спокою. Мовчав і опришок — і якась.. туга проїдала йому душу в сю хвилю (Гнат Хоткевич, II, 1966, 205).
♦ Зуби проїсти див. зуб; Проїдати поглядом (очима) кого — те саме, що Пронизувати очима (див. око 1). — Ти де, парубче, був уночі? — проїдає Романа поглядом Салоган (Михайло Стельмах, I, 1962, 463).
2. розм. Витрачати на харчування, прожиття (перев. гроші). Пріська оселилась на квартирі, проїдала припасені гроші, а підхожого місця не траплялося (Любов Яновська, I, 1959, 140); Дома нещастя застанеш: Буйних мужів, що усі пожитки твої проїдають, Сватають вірну дружину твою, їй дарунки підносять (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 194); Він вже проїв ті гроші, що тітка одписала (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 303); Тепер куркульня зашипить по селу: злидням тільки дай землю, а завтра вони розтринькають її, проміняють, проїдять, проп’ють (Михайло Стельмах, II, 1962, 240).