ПРОЙДИ́СВІТКА, и, жін., розм. Жіночий рід до пройдисвіт. Один мордатий Кіт до Щуки учащав; Пройдисвітка зубаста знала, Чого хвостатий кум бажав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 107); Ридаючи вголос, промовляла [Софія]: «Пройдисвітка! Хто її в люди вивів, нехай згадає? Чи не підлещувалась колись до мене? Чи не звивалась гадючкою?» (Леся Українка, III, 1952, 540).
ПРОЙДИСВІТКА
Тлумачення слова