ПРОЯ́ВНИК, а, чол., фот. Водяний розчин хімічних речовин, що їх застосовують у фотографії і кіновиробництві для перетворення прихованого зображення на плівці, пластинці, папері і т. ін. на видиме. Для проявлення користуються проявними розчинами, або проявниками (Довідник фотолюбителя, 1959, 111); — Я залишив пластинку в проявнику. Ой, горе, мабуть, перепроявив більше, ніж треба… (Олесь Донченко, II, 1956, 324).
ПРОЯВНИК
Тлумачення слова