ПРОГУРКАТИ

ПРОГУ́РКАТИ, аю, аєш, док., розм.

1. Док. до гуркати. Пройшли вартові. Кулеметні колеса Прогуркали, плещучись в бризках води (Микола Бажан, Роки, 1957, 246).

2. Гуркати якийсь час.