ПРОГРИМОТІТИ, очу, отиш і ПРОГРИМОТАТИ, очу, очеш, док., перех. і неперех. Підсил. до прогриміти 1—3, 5. Прогримотів останні слова Опанас (Олександр Довженко, I, 1958, 92); Але гість [кінь] промчав стрілою, промайнув, прогримотів, не кивнув і головою, повернуться не схотів! (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 105); * Образно. Прогримотіла, як весняний грім, громадянська війна і покотилась далеко на південь, на українські й кубанські простори (Олександр Довженко, I, 1958, 456).
ПРОГРИМОТІТИ
Тлумачення слова