ПРОГРІ́ШЕННЯ, я, сер., рел. Те саме, що гріх 1. Панотець Павло промову почав з того, що прощати прогрішення — заповіт господа бога нашого Ісуса Христа (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 236); Господь покарав мене за всі мої прогрішення і розпусту (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 490).
ПРОГРІШЕННЯ
Тлумачення слова