ПРОГРІША́ТИ, аю, аєш, недок., ПРОГРІШИ́ТИ, шу, шиш, док., розм. Вчиняти гріх (у 1, 2 знач.). Отож, кажуть, бог є, — загомонів батько. — А де ж він є? Хай ми прогрішили, а ягня? За що його він скалічив? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 6); [Солоха:] Боже мій, боже мій! За віщо таке лишенько на мене? Чим я провинила, чим прогрішила?.. (Марко Кропивницький, III, 1959, 161).
ПРОГРІШАТИ
Тлумачення слова