ПРО́ГРІХ, а, чол., заст. Гріх (у 2 знач.). Те, що довелося їй зазнати від Зоні, не вдавалося звести до категорії прогріхів, які можна загладити, зладити перепросинами, замазати добрими діяннями чи, зрештою, виправдати нервами (Ірина Вільде, III, 1968, 167).
ПРОГРІХ
Тлумачення слова