ПРОГРАМУВА́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням програмувати. Програмування роботи стана дає змогу прокатувати злитки на найкращому, найпрогресивнішому режимі, що значно збільшує випуск продукції (Наука і життя, 1, 1960, 10).
2. Розділ математики, що розробляє методи складання програм. Формалізація процесів керування та інформації, пов’язаних із сприйняттям людиною художніх творів, є реальною основою для програмування, і це дозволяє застосувати кібернетичні пристрої для потреб науки про літературу та мистецтво (Радянське літературознавство, 6, 1966, 11); Застосування кібернетики у будівництві, широке використання сучасної обчислювальної техніки і математичного програмування дозволяють швидко й упевнено знаходити у кожному конкретному випадку оптимальні рішення (Наука і життя, 10, 1963, 4).