ПРОГРА́МНИЙ, а, е.
1. Прикм. до програма 1, 4, 8. Діяльність КПРС по керівництву народним господарством спрямована на розв’язання головного програмного економічного завдання — на створення матеріально-технічної бази комунізму (Комуніст України, 4, 1966, 17); Школу закінчила [Ліна] ось із медаллю, опанувавши програмні науки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 146); Цифрове програмне керування металорізальними верстатами у десятки раз [разів] підвищує продуктивність праці, забезпечує високу точність обробки (Наука і життя, 12, 1962, 22).
2. Який викладає програму, є програмою (у 2 знач.). Видатним твором марксизму, першим програмним документом наукового комунізму була спільна праця Маркса і Енгельса, опублікована у 1848 р., — «Маніфест Комуністичної партії» (Український історичний журнал, 6, 1960, 5); У 1905 р. Ленін виступив з програмною статтею «Партійна організація і партійна література», присвяченою питанням розвитку соціалістичної літератури і мистецтва, завданням партії в цій галузі (Радянське літературознавство, 5, 1957, 6); Знаменною є поява в українській поезії 20-х років ряду програмних і полемічних віршів, присвячених питанню про «місце поета в робочім строю» (Історія української літератури, II, 1956, 77).
3. Виконаний за заданою програмою (у 6 знач.). І. Рєпін, вважаючи Мурашка одним з найобдарованіших своїх студійців, дозволив йому самостійно знайти тему для програмної картини (Вітчизна, 2, 1964, 188).
4. Створений на певний сюжет, певну тему (про інструментальну музику). П’ята симфонія [Б. М. Лятошинського] не належить до програмної музики у звичному розумінні цього слова (Мистецтво, 3, 1969, 28).