ПРОГО́ННИЙ, а, е.
1. іст. Прикм. до прогін 3;
// у знач. ім. прогонні, них, мн. Гроші за проїзд на поштових конях. Мене ж авансуйте та дайте прогонні — Копійку на милю земної орбіти (Володимир Самійленко, I, 1958, 223).
2. Прикм. до прогін 5. Телевізор готовий. Потім він ще пройде останні випробування на кілометровому прогонному конвейєрі (Вечірній Київ, 14.VIII 1971, 1).