ПРОГНІ́Й, ною, чол. Багнисте, грузьке місце. Отам попереду був піщуга, а тепер прогної, трясовина (Словник Грінченка); Час наближався до півночі, бо комарів поменшало, лоцман вів шаланди черев єрики, прогної, Кінськими Водами. Кректали жаби, було парко, шарудів очерет, хлюпала риба (Юрій Яновський, II, 1958, 197); Коня затягало глибше й глибше, вже не вдавалося Родимові вирвати його бодай на долоню з засмоктуючих лабетів прогною (Павло Загребельний, Диво, 1968, 44).
ПРОГНІЙ
Тлумачення слова