ПРОГЛЯДАТИСЯ, ається, недок.
1. Бути видним, помітним, приступним зору. Сівши на коня, він попрямував до розвилки яру, звідки видно було і перелісок, і поле за яром, а дорога проглядалась у бінокль верстов на п’ять (Петро Панч, I, 1956, 323); Крізь широкий і низький отвір прочинених дверей в сіни вливався могутній потік світла, за ним ледве проглядався двір, порослий бур’яном (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 14); Панно гарно вписується в інтер’єр гастронома, добре проглядається з будь-якої точки (Літературна Україна, 22.XII 1967, 4).
2. Пас. до проглядати 3. У самому кабінеті головного конструктора завжди повно людей; тут проглядаються креслення, підписуються якісь наряди (Вітчизна, 2, 1956, 105).