ПРОГЛАГО́ЛИТИ, лю, лиш і ПРОГЛАГО́ЛАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех., заст. Сказати, промовити. Так проглаголивши, замовк старий, похилив голову, загадавсь. І всі задумались од його речі (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 196); Аж нараз проглаголав Маледикт усім на диво, — Що проглаголав, те ми Все розкажемо правдиво (Іван Франко, X, 1954, 116).
ПРОГЛАГОЛИТИ
Тлумачення слова