ПРОДИВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ПРОДИВИТИСЯ, дивлюся, дивишся; мн. продивляться; док.
1. Те саме, що проглядати 1—3. Небо ледве продивлялося крізь рясне гілля над головою (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 269); Небо синє, чисте — ні хмариночки, ні плямочки — глибоке, просторе та широке. Не продивитися його глибини, не досягнути оком до краю! (Панас Мирний, I, 1949, 151); [Бережний:] Дайте я продивлюсь вашу доповідь (Іван Микитенко, I, 1957, 388).
2. тільки док., рідко. Те саме, що прогледіти 1. [Маруся:] Коли про своє щастя будеш дбати, то дивись і продивишся чуже нещастя (Панас Мирний, V, 1955, 106).
♦ Продивитися [всі] очі — те саме, що Прогледіти (проглядіти) [всі] очі (див. прогледіти). Я ж очі продивилась, виглядаючи судженого (Петро Панч, II, 1956, 511); Прислухалась наша мати Біля спаленої хати, Де чорніє яворина, Прислухалася три днини, Видивлялася три ночі, Продивилась мати очі (Михайло Стельмах, V, 1963, 127).