ПРОДИ́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до продимити і про диміти. Були стомлені, продимлені, готувалися до останнього удару, і в кожного була тільки одна думка — добити ворога (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 153); Над головами висіла продимлена в комині шинка (Михайло Стельмах, II, 1962, 217);
// у знач. прикм. Ти [синку] вернешся для слави і труда І скинеш з пліч продимлену шинелю (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 44); На обшитому ременем комірі просторого сіряка Мар’яна петлею висить продимлене кільце ковбаси (Михайло Стельмах, I, 1962, 27).
ПРОДИМЛЕНИЙ
Тлумачення слова