ПРОДУ́МАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до продумати. Комуністичне виховання в процесі викладання історії вимагає від учителя чітко продуманої систематичної роботи (Український історичний журнал, 1, 1960, 91); Степан Васильович заздалегідь продуманим ударом з усієї сили б’є філера в перенісся (Михайло Стельмах, I, 1962, 590);
// продумано, безос. присудк. сл. Тут все продумано до точки, Не полетять слова на вітер (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 89).
2. у знач. прикм. Який є результатом усебічного, ґрунтовного обдумування чого-небудь. Інтернаціональне виховання студентства вимагає цілеспрямованої, планомірної роботи, продуманої й ефективної системи, максимального використання можливостей навчального процесу (Комуніст України, 5, 1973, 50);
// у знач. ім. продумане, ного, сер. Те, що є результатом усебічного, ґрунтовного обдумування чого-небудь. Потреба в дискусіях безсумнівна: .. із суперечок в оцінці уже продуманого і такого, що заявило про себе в науці з важливими фактами і думками про них, народжується і міцніє істина (Мовознавство, XIII, 1955, 11).