ПРОДУ́БЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до продубити. Знову струною напнулася линва, знову ступає попереду продублений сонцем та вітром Оленчук (Олесь Гончар, II, 1959, 356).
2. у знач. прикм., перен. Огрубілий, шорсткий (про шкіру людини).
ПРОДУБЛЕНИЙ
Тлумачення слова