ПРОДРІМА́ТИ, аю, аєш, док.
1. неперех. Дрімати (у 1 знач.) якийсь час. Мабуть, і години не продрімав Друзь перед світанком (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 236); На току пшеницю маю — Поки ніч я продрімаю, Ту пшеницю, царю, ти Геть усю обмолоти (Леонід Первомайський, Казка.., 1958, 43).
2. перех., розм. Дрімаючи, пропустити кого-, що-небудь.